|
Re: языковые коллизии
Цитата:
І наведені значення слова цікавий із словника це не якісь архаїзми епохи Сковороди, дійсно цікавий це і допитливий, і викликаючий інтерес, і незвичайний і т.д. |
Re: языковые коллизии
В нашей местности "така цікава" практически оскорбление, если говорить мягко: "со странностями".
|
Re: языковые коллизии
Цитата:
Але ж це тільки Я :smile: Це, на мій поглад, і є "спрощення", про яке згадує на попередній сторінці "Лешик". ---------- Post added at 17:24 ---------- Previous post was at 17:21 ---------- Цитата:
|
Re: языковые коллизии
George_0705 це просто справа звички і мовного оточення:smile:. Україномовні або білінгви не задумуючись прочитають приказку про Варвару із словом "цікава" і підуть далі:smile:
Мені теж бабуся в дитинстві казала що я цікава ґава - в плані що люблю лізти куди не треба і задовбувати питаннями, любопитна дитина коротше:crazy:. До речі слово допитливий і російське слово любопитний теж не зовсім тотожні і мають певні смислові відмінності, тобто не завжди можна одне перекласти іншим.:wink: Але так як я змалечку знаю слово цікавий у кількох значеннях, для мене абсолютно не є неприроднім його вживання у виразі "цікавий агроном". Я сприйняла це як той, що цікавиться, досліджує, любить в усьому розібратися, шукає нову інформацію. Абсолютно нічого дивного не побачила. |
Re: языковые коллизии
Вибачте, але словосполучення Цiкавий аграрiй i Цiкавий агроном таки рiзняться, I дуже.:smile:
|
Re: языковые коллизии
а, там аграрій було? Вибачаюсь, в мене мігрень розгулялась, лінь було назад листати читать.
Ну для мене що там що там слово цікавий подиву не викликає :no: |
Re: языковые коллизии
Цитата:
|
Re: языковые коллизии
Сразу прошу прощения....
В свете последних трагических событий.... У нас на форуме есть україномовні лінгвісти? Хелп. Слушаю последние новости. Диссонансом звучат слова "збиття літака". Разве это правильно? Может, надо говорить "ураження літака"? Или "авіатрощи"? Зачем отказываться от своей принадлежности к европейской культуре?! Слово "катастрофа" имеет греческое происхождение и пришло в славянские языки через немецкий язык. Какой-то странный идёт откат к средневековому языковому диалекту. Ну нельзя же так з мовою. ИМХО Сорри |
Re: языковые коллизии
Цитата:
|
Re: языковые коллизии
а дикий суржик не напрягает, не?:cool:
|
Re: языковые коллизии
Мене набагато більше напружують русизми. Хоча ''авіатроща'' дуже здивувала.
|
Re: языковые коллизии
Цитата:
напрягает росіянізм. ---------- Post added at 21:54 ---------- Previous post was at 21:53 ---------- Цитата:
|
Re: языковые коллизии
Я филолог-украинист. "Україномовний лінгвіст" - это просто лингвист, говорящий на украинском.
Господа, вопрос перевода всегда неоднозначен. Зачастую он основывается на нескольких пунктах: 1. действующий Правопис (который нынче неоднозначен) 2. Уход в сторону европеизации, русификации, тюркизации, древних написаний (греческие корни, славянские корни и проч) 3. Личное мнение и желание того, кто переводит/говорит/пишет. Вот маленькая цитата, с которой лично я более чем согласна - "7. Справжньому філологу нема потреби вести мовні баталії з аматорами. Йому справді смішно спостерігати, як люди б'ються за апостроф і право називати пані міністра міністеркою. Але час від часу він мовчки п'є валер'янку, коли чує, як про "проблєму балакають на протязі дня". І п'є дещо міцніше за валер'янку у випадку "продуктивного неймінгу для кежуал івентів". Заклики ж до "сторітелінгу" і "лонгрідів" викликають у справжнього філолога напад істеричної гикавки." Из всех вышепредложенных вариантов мне лично предпочтительней "авіатроща" или, в данном конкретном случае - "літак зазнав нападу" |
Re: языковые коллизии
|
Re: языковые коллизии
Цитата:
Цитата:
Если шо, то я не злопамятная, просто у меня память хорошая! :wink: |
Re: языковые коллизии
А,що таке суржик? Хто дасть визначення?
|
Re: языковые коллизии
Цитата:
|
Re: языковые коллизии
Суржик — це суміш морозива та мила. Ні з'їсти, ні помитися. Мирон Петровский
|
Re: языковые коллизии
Цитата:
|
Re: языковые коллизии
Не знаю в этой ли теме ссылку сделать...
Искала для малого скоромовки и нашла такое видео: Анастасия Смехова "Самая длинная скоромовка". Надеюсь, ссылка получилась https://youtu.be/5s0MwmxOFAI Очень понравилось, что это не просто набор скоромовок, а получился рассказ. Каждая скоромовка по смыслу плавно перетекает в следующую |
Re: языковые коллизии
Але ж має бути Однолiтка?
|
Re: языковые коллизии
Цитата:
|
Re: языковые коллизии
Цитата:
|
Re: языковые коллизии
В мене подружка з Хмельниччини. Все життя говорить українською. З нею я теж намагаюся розмовляти українською. Як все життя російськомовна перекладаю, намагаюся правильно підбирати слова, літературні. І от помітила, що в її лексиконі досить багато російських слів, хоча мова не звучить як суржик. Ну, як , наприклад, у львівян теж чимало російських слів, але ми чуємо львівянина, а не жителя Києва з середмістя. А деякі слова українські стали, як на мене, архаічними, щоб їх вживати. Наприклад, комора - кладовка в квартире.
Це я до того, що суржик - дело тонкое :wink: Мені дуже допомагає читання українською. Читаю іноземних авторів, а перекладачі мають відповідну освіту. |
Re: языковые коллизии
Цитата:
Про діалекти - 10-річний батько перед війною переїхав в сусіднє село, так з нього сміялися однолітки, бо кукурудзу називав не так... :%)я про АГРУС та ПОРІЧКИ взнала в 22 роки... ТРЕМПЕЛЬ - в 45 років... :oops: так це все в одній Дніпропетровській області... :wink: |
Re: языковые коллизии
Цитата:
---------- Post added at 15:47 ---------- Previous post was at 15:45 ---------- Цитата:
---------- Post added at 15:48 ---------- Previous post was at 15:47 ---------- Цитата:
|
Re: языковые коллизии
Цитата:
|
Re: языковые коллизии
Цитата:
|
Re: языковые коллизии
Як українці називали останній місяць зими: синоніми до слова "лютий"
Українська мова – унікальна та багата, адже вона розвивалась під впливом історичних та культурних змін. Проте чимало слів, які раніше були в щоденному ужитку наших предків, тепер маловідомі. Зокрема – синоніми до слова "лютий". Попри кліматичні зміни, останній місяць зими українською мовою називається "лютий". Ця назва походить від погоди, яка була у цей час здавна в Україні. Звичайно, лютий останні роки не такий сніжний та затяжний, як було раніше. Але назва закріпилася ще тоді, коли взимку лежало багато снігу та снігових заметів, а саме – з кінця 19 століття. Близькі до української – назви білоруською (люты) та польською мовою (luty). Отже, назва "лютий" пов'язана з погодними умовами. Деякі синоніми до назви лютого пов'язані з погодними явищами, приміром, "громник". Це зумовлено тим, що 15 лютого відзначають Стрітення – свято, на яке зима стрічається з весною. Тоді після серйозних морозів були перші теплі дні, від чого й могла трапитися громовиця. Щоб зрозуміти повну мовну картину, ознайомтеся з іншими назвами останнього зимового місяця від проєкту Р.І.Д: Синоніми до слова "лютий" крутень зимобор криводоріг казибрід казидорога межень (межа між зимою та весною) лютень бокогрій громник Цікаво, що за твердженнями Якова Головацького слова "казибрід, казидорога" походять від лексичного "казитися", тобто означають впадати в лють або ж скаженіти. Обирайте синонім із нашого переліку та дивуйте інших своєю багатою мовою! maximum.fm/novini_t2 ---------- Post added at 14:02 ---------- Previous post was at 13:59 ---------- 40 синонімів до слова "завірюха", які показують багатство української мови Українська мова – багата та колоритна. Переконайтеся, наскільки чудовою є наша рідна мова: до вашої уваги цілих 40 синонімів до слова "завірюха"! Українська мова багата на синоніми й цьому є докази! Кожне слово й кожен синонім має свій відтінок, але це лише додає йому колоритності. Протягом зими ви можете використовувати багато означень негоди та сильного вітру зі снігом. Обирайте синонім із нашого переліку та дивуйте інших своєю багатою мовою! 40 синонімів до слова "завірюха" Хуртовина Метелиця Віхола Заметіль Хуга Завія Сніговій Сніжниця Хуговій Хвища Хугавиця Хурделиця Хурделя Хурдига Хуртеча Сніговиця Віхало Заві́йниця Заметільниця Замета Завія Заметь Кушпела Кура Метіль Фуга Фурделиця Хвижа Хиза Охиза Шаруга Крутія Сніговійниця Снігокрутниця Буран Пурга Юга Буря Чвара Вітряниця maximum.fm/novini |
Re: языковые коллизии
Ці фрази можна почути ледь не щодня, але більшість українців калькують їх з російської. Якщо ви знаєте ці вислови, то нагадайте собі ще раз, як вони правильно звучать українською. Якщо ж ви досі вживали ці фрази неправильно, то зараз влучний час, щоб вивчити їх.
Неправильно: Виконати обіцянку. Це з російської "исполнить обещание". Правильно: Справдити обіцянку. Неправильно: Ігровий час минув. Час гри вийшов. Це з російської "игровое время прошло. Время игры вышло". Правильно: По грі! Неправильно: Через поспішність. Це з російської: "из-за поспешности". Правильно: З поквапу. Неправильно: Назойлива думка. Це з російської "назойливое мнение". Правильно: Невідчіпна думка. Неправильно: Триповерховий мат. Це з російської "трехэтажный мат". Правильно: Добірна лайка. Неправильно: Получити пощочину. Це з російської "получить пощочину". Правильно: Дістати ляпанця. Дістати ляпаса. Неправильно: Робити з себе героя. Це з російської "делать из себя героя". Правильно: Грати звитяжця. Неправильно: Крутиться думка. Це з російської "вертится мысль у кого". Правильно: Роїться гадка. Неправильно: Вино бродить. Це з російської "вино бродит". Правильно: Вино шумує. Неправильно: Здороватись з кимось. Пожимати одне одному руки. Це з російської "здороваться с кем-то. Пожимать друг другу руки." Правильно: Ручкатися з кимось. maximum.fm/novini_t2 ---------- Post added at 23:00 ---------- Previous post was at 22:55 ---------- Пригадуємо відомі прислів'я, які більшість українців знають, як кальку з російської. Якщо ж ви не використовуєте ці фрази, то саме час вивчити кілька таких висловів. Неправильно: Не вішаймо носа! Це з російської "не вешайте нос!" Правильно: Ховаймо на спід тягар наших бід! Неправильно: Кидатися в очі. Це з російської "бросаться в глаза". Правильно: Брати очі. Вбирати в себе. Впадати в око. Впадати в очі. Впадати у вічі. Неправильно: Вітер свистить у кишені. У кишені вітер свище. Це з російської "ветер свистит в кармане". Правильно: У кишенях гуде. Вітри віють у кишені. Дюдя в кишені свистить. У кишені аж гуде. Неправильно: Не зійшлися характерами. Це з російської "не сошлись характерами". Правильно: Не до вдачі одне одному. Неправильно: Брати приклад з когось, наслідувати приклад, слідувати прикладу, послідувати прикладу, піти за прикладом. Це з російської "брать пример с кого-то, следовать примеру, последовать примеру, последовать примеру". Правильно: Взорувати на когось. Неправильно: Вітер в голові. Це з російської "ветер в голове". Правильно: Метелики в голові. Фіалки в голові. Шпаки в голові. Неправильно: На безриб'ї й рак риба. Це з російської "на безрыбье и рак рыба". Правильно: Голодному й опеньки м'ясо. Де немає співця, послухаєш і горобця. Їж, козо, лозу, коли сіна немає. Коли нема пшона, давайте круту варити. На безлюдді й Хома чоловік. У степу й хрущ м'ясо. Неправильно: Де взяв, там вже немає. Це з російської "где взял, там уже нет". Правильно: Де доп'яв, там уже катма. Неправильно: Чекати з моря погоди. Це з російської "ждать у моря погоды". Правильно: Жданики поїсти. Неправильно: Думки лізуть в голову. Це з російської "мысли лезут в голову". Правильно: Обнімають думки. maximum.fm/novini_t2 ---------- Post added at 23:07 ---------- Previous post was at 23:00 ---------- 10 наймилозвучніших українських слів Любка – кохана дівчина, жінка. Бокогрій – синонім на позначення третього зимового місяця – лютого. Ґорґоші – плечі. Також частіше використовують у словосполученні "на ґорґоші", що означає залізти/сидіти на плечах або шиї. Баюра – велика глибока вибоїна на дорозі, у якій накопичується вода, калюжа. Блават – квіти волошки. Також означає шовкову тканину блакитного кольору або загалом шовк, одяг з такої тканини. 1 Заграва – відсвічування, відблиск, переважно від неба, яскравого світла, вогнів, пожеж, сонця тощо. Навесні заграва від сонця надзвичайно яскрава. Також слово означає сяяння неба під час заходу чи сходу сонця, вогнів міста за обрієм. Легіт – легкий приємний вітерець. Просвіток – тимчасове припинення негоди, тимчасова відрада, радість, короткочасне або часткове полегшення, душевний спокій в одноманітному, безрадісному житті. Цмулити – пити повільно, з насолодою. Джереґеля – українська жіноча зачіска, коса вінком на голові. Завійниця – сильний сніг з вітром, негода взимку. maximum.fm/novini_t2 |
| Текущее время: 17:47. Часовой пояс GMT +3. |
Powered by vBulletin® Version 3.8.4
Copyright ©2000 - 2026, Jelsoft Enterprises Ltd. Перевод: zCarot