[Slavko]

Почитайте статтю Л. Тараненко з журналу «Дім, сад, город», може знайдете відповіді на свої питання:

Почитайте статтю Л. Тараненко з журналу «Дім, сад, город», може знайдете відповіді на свої питання
отак простіше читати:
Усі способи перещеплення дерев розроблені й описані в підручниках головним чином для яблуні і груші. Як¬що їх застосовувати до кісточкових, то приживлення живців у сливи й аличі у кращому разі становитиме ЗО— 50%, а в черешні й персика взагалі може нічого не прижи¬витися.
Живці всіх плодових порід рекомендується заготовляти на початку зими, до настання сильних морозів. Але якщо живці яблуні й груші добре зберігаються у звичайних підвалах у вологому піску або тирсі, то кісточкові краще зберігати замороженими для чого з північного боку бу¬динку у морозний день на шматок плівки насипають воло¬гу тирсу, укладають живці (можна загорнути в ганчірку), затим укривають вологою замерзаючою тирсою шаром 20—ЗО см. Зверху можна насипати шар сухої тирси. Навіть у відлигу під тирсу дуже довго не проникає тепло.
Для щеплення кісточкових краще заготовляти товсті живці; тонкі,_як_правило. приживлюються набагато гірше або ж зовсім не приживлюються.
Щепити живці кісточкових краще на початку березня під час відлиг. Плівка, яку підстеляли під тирсу, дасть змо¬гу відірвати живці разом з мерзлою тирсою від землі і за¬нести їх до приміщення для розмерзання. Протягом кіль¬кох днів під час щеплення живці можна зберігати у вологій ганчірці під холодильною камерою у звичайному холо¬дильнику (бажано встановити його на максимальний хо¬лод). За день до щеплення кінці живців зрізати і помісти¬ти їх у воду, але не більше, ніж на добу.
Якщо яблуню й грушу можна перещеплювати у будь-якому віці, аби тільки дерево не було хворим, то у кісточкових варто перещеплювати лише молоді дерева, не старші 5 років. Перещеплення у старшому віці може швидко згубити дерево.
У 60-ті роки були закладені ґрунтовні досліди для вив¬чення сумісності чи несумісності різних порід кісточкових між собою, що дозволило одержати відповідь на багато запитань.
Так, черешню ліпше щепити у крони сильнорослих ви¬шень. Якщо її щепити в крону черешні, дерева гинуть частіше. Щеплення черешні в крону слаборослої вишні істотно знижує морозостійкість деревини і квіткових бруньок черешні, плоди дрібнішають. Особливо вона не¬сумісна з вишнями, близькими до дикої степової. Погано сумісна черешня також з магалебкою і церападусами (гібридами вишні з черемхою).
Сливу краще щепити в крону сливи. Тільки окремі сор¬ти групи ренклодів (Ренклод ранній, Ренклод Карбишева та інші) можуть бути добре сумісними з абрикосом. Щеп¬лення сливи в крону аличі призводить до щорічного силь¬ного росту пагонів аличі нижче місця щеплення, які пригнічують прищепу. Коли розсадники перейшли на окулірування плодових вище кореневої шийки — це особ¬ливо посилило ріст порослі підщепи аличі, яку без кінця (по 100—200 пагонів на дереві) доводиться видаляти. Це свідчить про недостатню сумісність сливи з аличею.
У той же час алича, щеплена в крону сливи домашньої та інших видів сливи канадської, усурійської, китайської тощо, добре з ними сумісна. Алича також часто сумісна з абрикосом, хоч абрикос краще щепити тільки на абрикос. Але він добре сумісний і з сливою, та ще й іноді стає великоплідним.
Сумісні персики із сливами Угорка донецька, Угор¬ка італійська. Не сумісні із сортом сливи Ганна Шпет і багатьма іншими.
Способи щеплення
Найлегший — окулірування в крону. Т-подібний розріз роблять звичайним ножем, але ду¬же обережно, не врізуючись у деревину, інакше брунька запливе клеєм і загине. Кору можна розсуну¬ти нігтями великих пальців, а щиток з брунькою зріза¬ти лезом безпечної бритви. У кісточкових щиток кра¬ще зрізувати майже без деревини завдовжки не мен¬ше 2 см_(на 1—1,5 см нижче і вище бруньки). Встав¬ляти щиток у розріз треба швидко. Щепити краще рано вранці, коли відносна вологість повітря не нижча 60 %. Якщо щеплення робити вдень або увечері, ко¬ли сухо і дме вітер, то у кісточкових, особливо у вишні й абрикоса, швидко окислюються і буріють відкриті тканини, що негативно впливає на приживлення.
Окулірування вприклад ефективне лише на моло¬дих деревцях, якщо кора доволі товста, ліпше окулірувати звичайним старовинним способом, вставляючи щиток за кору. На кожну гілку для гарантії вставляють через 5—7 см по 2—3 щитки. Обв'язують звичайною плівкою. Окулірувати в крону краще в червні, липні не пізніше початку серпня, якщо дерева добре политі . Важливо, щоб і після окулірування ще неменше 2—3 тижнів гарно відставала кора. Тоді щи¬ток добре обросте калюсом і благополучно перези¬мує.
Знімати обв'язку краще через місяць, залишивши
шматочок плівки вище верхнього щитка, який дозво¬лить вам швидко відшукати у березні верхнє окуліру¬вання і зрізати гілку на 0,5 см вище щепленої брунь¬ки, замазавши ранку садовим варом чи несолоним жиром. Одночасно слід видалити всі не щеплені гілки і гілочки.
Весняне_щеплення живцем краще робити на по¬чатку березня копулюванням без язичка, бо він сприяє появі камедетечі. Бажано, щоб зрізи на жив¬цях і підщепі були однакової довжини і ширини, але якщо живець трішки тонший, то його низ і один бік мають точно збігатися з камбіальним шаром (шаром клітин між деревиною і корою) підщепи. На живцях залишають по 2 бруньки.
Після обв'язування місця щеплення_ стрічкою з плівки, живець слід захистити від висушування вітром, закривши_ зверху целофановим мішечком, ковпачком з паперу тощо. Знімати це накриття варто тоді, коли під плівкою з'являться перші листочки.
Якщо в крону щепили живці вишні, то на них слід своєчасно обірвати зачатки квіток. Також бажано обірвати бутони на прищепі персика та інших порід. Знімають обв'язку з живців тоді, коли довжина молодих пагонів, що відростають, дбсягіне~25 см. Можна "заново обв'язати місце щеплення аоо ж прив'язати палички нижче місця щеплення, а до них зелені паго¬ни. Це захистить щепи від обламувань вітром, що бу¬ває лише у перший рік росту.
Нижче місця щеплення ціле літо (кілька разів) вида¬ляють усі пагони підщепи. У той же час щепи яблуні і груші в кроні вимагають на рік залишати в нижній час¬тині крони кілька пагонів власного дерева, прищипу-ючи час від часу кінцівки ростучих пагонів. їх залиша¬ють для живлення коренів.
Не кваптеся впадати у відчай, якщо в окулянта че¬решні загинула брунька, продовжуйте видаляти паго¬ни нижче щепленого місця. Якщо щиток живий, то че¬рез деякий час на ньому з'являться 4—6 пагонів із ад-вентивних (сплячих) бруньок.
Якщо виконати всі ці поради, то приживлюваність кісточкових-можна довести до 70—80%.
II
Часто у садівника виникає бажання поповнити або значно поновити асорти¬мент плодових культур у саду, але для садіння нових дерев уже немає місця.
Як же вийти з цього становища, щоб і нові сорти запровадити і мати віддачу з уже існуючих дерев? Безу-мовно, найдоцільніший вихід — це перещепити дерево одним або декіль¬кома сортами, що гарно зарекоменду¬вали себе в даній місцевості. Щепити в крону можна і південніші сорти — саме за такого вирощування вони значно менше підмерзатимуть узимку.
Той, хто уже робив спробу переще¬пити дерево вишні, черешні, абрико¬си чи персика, гадаю був неприємно вражений невисокою результативніс¬тю своєї роботи. Яблуня і груша завжди приживлювались — а от ці культури ніяк не вдається! Дійсно, на відміну від зерняткових, кісточкові породи мають ряд особливостей, без урахування яких всяке перещеплення приречене на невдачу.

Слива
З усіх кісточкових вона найменш вимоглива до умов і добре приживлюється з використанням усіх тих способів перещеплення, що існують для яблуні. Перш за все, живці сливи рідко взимку підмерзають. Тому заготовляти їх можна як заздалегідь протягом зими, так і весною, до розпускання бруньок. Будучи наріза¬ними задовго до щеплення, однорічні живці сливи добре зберігаються у во¬логому та прохолодному льоху (при 0—4°С). Достатньо їх частково (саму основу) прикопати в пісок чи вологу тирсу, або ж загорнути весь пучок в поліетиленову плівку. Маючи добру вологоутримуючу здатність, пагони сливи за таких умов не підсихатимуть.
Найрезультативнішим і водночас найпростішим є перещеплення гілок чи дерев сливи способом «за кору». Розпочинають щепити на початку інтенсивного сокоруху, про що свід¬чать зазеленілі конуси бруньок, і про¬довжують до закінчення цвітіння дерев. Саме в цей" період кора добре відстає. В умовах Київщини це відбу¬вається з другої декади квітня до другої декади травня. Заклавши жи¬вець за кору, проводять найнеобхідніші операції: щільне замотування місця щеплення поліхлорвініловою чи поліетиленовою стрічкою (1-1.5см); замащування зрізу гілки і верхівок живців садовим варом або густою масляною фарбою. Можливе використання пластиліну (правда, дає гірший ефект), а ось технічних смол та мастил — неприпустимо.
Тонкі гілки (менше 1-1.5см) найкраще перещеплювати методом «копулювання з язичком». Кращими для цього є ранні зимово-весняні строки. Кваліфіковані садівники - практики отримують добрі результати і за пізнього (травень місяць) вико¬нання копулювання за умови доброго збереження нерозвинутих пагонів при¬щепи. При ранніх строках щеплення садовим варом замащуємо лише вер¬хівки щеплених пагонів, а при піз¬ніх — замащуємо повністю.
Якщо перещепленню підлягає все дерево сливи, то найдоцільніше на ньому щепити лише сорти сливи, а не різних культур. Це обумовлено тим, що, наприклад, алича має значно сильніший ріст пагонів, і в змішаних щепленнях вона буде сильно затіняти, а то й просто пригнічувати ріст інших культур. Досить практично мати на одному дереві 3—4 і більше сортів. Але, приблизно, з однаковими строка¬ми цвітіння та достигання плодів. Можливі й інші варіанти, але вони менш практичні, бо за різних строків достигання багато уваги і часу займа¬тиме збирання врожаю.
Гарною підщепою для сливи є: дерева сливи, дрібноплідної аличі, вишні повстистої, абрикоси. Однак не всі сорти сливи мають добру біоло¬гічну сумісність з абрикосою. Прояв¬ляється це в кволому рості, червоній пігментації листя, слабкому загоєнні, що призводить до відломів у місці щеплення. На вишні повстистій спостерігається суттєве подрібнення плодів. Тому найкращими є варіанти «слива на сливу» та «слива на аличу». При цьому можливі значні потовщення одного з компонентів поблизу місця щеплення, але лякатися його не слід.
Алича великоплідна
Перещеплення аличі аналогічне сливі, але його слід виконувати в більш ранні строки. Це обумовлюється наявністю квіткових бруньок на одно¬річних пагонах, з котрих нарізуються живці для щеплення. А як відомо, квіткові бруньки розпускаються на 6—8 днів раніше. До речі, білі бутони на щепі треба буде якомога раніше вирвати.
Найкраще аличу щепити в крону сливи або аличі-дички. З вишнею повстистою багато сортів аличі не сумісні, до того ж, як і у сливи, матиме місце дрібноплідність. Молоді 2—4-річні дерева сливи та
аличі найдоцільніше перещеплювати — 3-бруньковими живцями на кожну з вибраних 3 — 5 гілок. При цьому зріз гілки роблять, відступивши від штам¬ба на 15—20 см. За таких умов щеплені сорти плодоноситимуть через 2—3 роки. При перещепленні пло¬доносних дерев кількість щеплених гілок значно збільшується. Зрізи слід робити вище, і використовувати довші — 6-брунькові живці. Перший уро¬жай за такого перещеплення буде вже через рік.

Вишня та черешня
На відміну від сливи та аличі, щеплення цих культур вдається знач¬но гірше і досить ефективне лише декількома методами. У молодих дерев та гілок до 1,5 — 2 см — це за допомогою «копулювання з язичком», а у дорослих дерев з гілками до 5— 6 см товщини — методом «в розщіп». В обох випадках мають бути якнайраніші ще до розпускання бруньок, строки щеплення з обов'язковим додатковим захистом щеплених живців від засихання. Крім обмащування варом, обов’язковим є одягання вузьких кульків з прозорої плівки. Вони знімаються лише з появою маленьких 1.5-2 см листочків, в по¬хмуру погоду.
У підборі живців вишні та черешні для щеплення є ряд особливостей, нехтування якими дає низький про-цент приживлювання. Перш за все — ні в якому випадку не використовуйте тонкі (4-5мм) і короткі (до15-20см) однорічні пагони. Майже всі бруньки на них (окрім верхівко¬вих) є квітковими, і навіть після приживлювання в щепі — не дадуть росту і засохнуть. По-друге,— через швидке та раннє пробудження бруньок живці слід заготовляти лише взимку та ранньою весною, з наступ¬ним збереженням їх за невеликих мінусових температур (0 — 2°С) і ниж¬че (в льоду або морозильній камері). Бо за плюсової температури в погребі (5—6°С) бруньки вишні, і особливо черешні, починають розпускатись уже в лютому-березні. В результаті не буде нормального приживлювання при щепленні. Деякий час протримавшись зеленими, вони невдовзі засохнуть, так як для повноцінного зростання щеплених компонентів потрібно не менше 3—4 тижнів з температурою навколишнього середовища понад плюс 10°С.
Перещеплення товстих (понад 4 — 5 см) гілок вишні і черешні усклад¬нюється поганим загоюванням ран, і супроводжується значним виділен¬ням камеді. Це сприяє сильному ураженню грибковими хворобами і згодом можливе підмерзання та заси¬хання щеплених гілок.
Тому найефективнішим є щеплення товстих гілок з відповідною попе¬редньою підготовкою, тобто в два прийоми. Перший — роблять сильне коротке весняне обрізування гілок чи всього дерева, з наступним замащу¬ванням зрізів. Наявність здорової кореневої системи та численних спля¬чих бруньок сприяють появі на обріза¬них у такий спосіб деревах сильних інтенсивно ростучих жирових пагонів. Саме серед них в середині літа за кращим місцем розташуванням роблять відбір, непотрібні виламують чи вирі¬зають. А на тих, що залишилися в другій половині липня, проводять другий прийом — окулірування 3 — 5 вічками в основі пагонів, або, що краще — окулірування вприклад. Строки виконання щеплення можуть бути літніми (друга половина липня) або весняними (квітень). В обох ви¬падках молода і товста кора забезпе-чує добре приживлювання вічок. Але при літньому окуліруванні частина вічок запливає сильно наростаючою корою жировика, а ще більша частина може вимерзнути взимку. Щоб уник¬нути впливу цих несприятливих фак¬торів, краще робити весняне окуліру¬вання, не заглиблюючись в деревину. Після проростання культурних вічок гілка вище них зрізується.
Прищеплюють черешню на сіянцях вишні Грігот остгеймсьий, Шпанка пізня, Альфа, черешні Драгона жовта, Антипка(для степу), а також на клонові підщепи: ЛЦ-52, Гізела – 6, ВСЛ-2.
Для зниження крони при щепленні в високорослі підщепи застосовують інтеркалярні вставки. Для цього на корінь дикої черешні або антипки прищеплюють вічко карликової підщепи або звичайної карликової вишні (ВП-1, ЛЦ-52, ВСЛ-2, Гізелла-5, 6, Встреча, Приметная, Набелла. Циганка, Н-172, Норд-Стар), а на них після відростания, як правило на наступне літо, на висоті не менше 20 см і до 50 см заокульовують потрібний сорт. Всі вищеперераховані вставки знижують висоту і товщину дерева без погіршення якості плодів, а з вставками ЛЦ-52, Набелла і Н-172, вага плодів навіть трохи вища, чим при використанні решти вставок. Вони підвищують урожайність, прискорюють настання плодоношення на 2-3 роки, в порівнянні з саджанцями без вставок. Із всіх вставок, найбільш всього впливає на висоту дорослого дерева вставка Гігелла-5, 6. А вставка із ВСЛ-2 найбільш эффективна при довжині 30-50 см.

Абрикоса та персик
Із-за низької водоутримуючої здат¬ності пагонів ці культури дуже ви¬могливі до умов зберігання живців та проведення щеплення. Варто лишити зрізані пагони залишити не запакованими на нетривалий час, і вони сильно підсохнуть. А використання тільки-що зріза¬них, але вже з пробудженими брунь¬ками, знову ж таки, зводить роботу нанівець. Тому вимоги особливі — заготовляти пагони вчасно (лютий - березень); не використовувати тонких (теж швидко всихають); добре запако¬вувати і зберігати у вологому середовищі за невеликих мінусових температур.
Молоді тонкі гілки цих порід добре перещеплюються «копулюванням з язичком» лише при найретельнішому захисті живця від висихання, застосо¬вуючи садовий вар чи вузький кульок з плівки. Товсті ж гілки досить ефективно можна перещепити лише по аналогії вишні — черешні, попередньо обрізаних весною дерев.
Переважна більшість сортів абрико¬си добре приживлюється та росте в кроні сіянців абрикоси, сливи та аличі.
Персик добре росте і плодоносить в кроні сливи, аличі та персика маньчжурського, гірше — на абрикосі. В послідні роки широко почали застосовувати для закладки інтенсивних садів персика і абрикоси низькорослі підщепи Пуміселект та ВВА-1. На цих карликових підщепах об’єм крони становить 25-30 % від дерев на сильнорослих підщепах. З вишнею повстистою персик добре сумісний, має більш стриманий ріст, але і менші за розмірами плоди. Використання терену дає маловтішні результати. Прищеплювати персик можна весною живцем і вічком, перед цим обов’язково живці витримати 2-3 дні в воді, до початку набухання вічок. Щеплення проводять в період сокоруху, коли пробуджуються вічка на підщепі і активно ділиться камбій, зазвичай це вже друга половина квітня. Кращий результат дає щеплення вічком, яке беруть з нижньої, товстої частини живця.
Таким чином, враховуючи вище сказане, особливу увагу потрібно звернути на своєчасну заготівлю помірно товстих пагонів, вміле їх зберігання, та вибір придатнішого для культури методу щеплення. Вка-зані кісточкові культури, особливо вишня, черешня, абрикоса та персик значно «примхливіші» при перещеп¬ленні порівняно з «королевою садів» — яблунею.