[Volodimir]

Перепрошую чи буде зручно панам та панянкам читати українською мовою, але я пишу тексти для книги саме так.
Для вирощування гарбуза необхідно знати його приналежність до певного виду, адже від цього залежить його перезапилення з сусідами.

Гарбуз – велетень ягода.

Етимологія .

Гарбуз - для кожного з нас це слово викликає свої думки. Що ж до походження назви прекрасного овоча то ціла історія..
Трапляються й такі випадки, коли слова обох мов — української та російської — близькі щодо вимови, але означають різні рослини. Поріняємо російське арбуз і українське гарбуз. Звукова спорідненість цих слів одразу ж впадає у вічі, але плоди, які вони називають, навряд чи хто-небудь сплутає на смак. І все ж походять вони з того ж самого джерела. І українське гарбуз, і російське арбуз запозичені з кримсько - татарської мови, що в свою чергу перейняла слово карпуз із перської. Там слово xārbuza означає диня, а при дослівному перекладі — ослячий огірок. В російській мові, що зберегла давнє слово тиква, арбуз стало означати кавун. Що ж до української мови, то в ній слово тиква здавна вже означає посуд округлої форми. Очевидно, тому запозичене з кримсько - татарської мови слово гарбуз стало означати інший плід, ніж у мові російській. До речі, в цьому значенні слово гарбуз з української мови потрапило в польську. Для означення ж усім відомого солодкого червоного плоду українська мова запозичила з турецької слово кавун. Цікаво відзначити, що в турецькій мові слово kavun, як і слово xārbuzaв перській, означає диню. Саме в такому значенні слово kawonувійшло з турецької в польську мову.

Розповсюдження.

Розповсюдження. Культура гарбузових найбільш поширена в тропіках і субтропіках.

Систематика.

Систематика. Рід Гарбуз (Cucurbita L.) по класифікації К. Лінея представлений 3 (трьома) культурними видами. Американський учений Бейлі описав 18 диких видів гарбуза, більшість з них походить з Мексики, Гватемали, Гондурасу та південних штатів США. По еколого-географічній класифікації видової і сортової різноманітності гарбуза, розробленого працівниками ВІР ім. Н. И. Вавилова і опублікованої А. І. Філовим, рід Гарбуз представлений 5 культурними і 16 дикорослими видами. В культурі найбільш відомо 3 види гарбуза: великоплідний, мускатний, твердошкірий.

Великоплідний гарбуз (Cucurbita maxima Ouch.) — однорічна рослина з дуже великими плодами, з циліндровою плодоніжкою, що дозволяє відрізняти його від гарбуза твердошкірого з гранованою плодоніжкою. М'якоть плодів окремих сортів містить до 15% цукру і до 40 мг/ 100 г каротину. Підвидів 4: дикорослий, американський, китайський і старосвітський, 3 різновиди останнього підвиду вирощують і в нашій країні.

Гарбуз великоплідний найбільш широко обробляють в центрі походження — в Перу, Болівії, Північному Чилі. Трапляється багато його різновидів і сортів в тропіках і субтропіках в обох півкулях. Вторинним центром сортової різноманітності гарбуза великоплідного є Індія.

Мускатний гарбуз (Cucurbita moschata Duch.) — однорічна рослина. Плодоніжка тверда, гладка, 5-гранна, розширена біля плоду; м'якоть плоду містить до 11,3% цукру. Відомо 6 підвидів, що характеризуються еколого-географічною відособленістю: індійський, колумбійський, мексиканський, північноамериканський, туркестанський і японський. Сорти трьох останніх підвидів широко вирощують в субтропіках і в помірній зоні. Гарбуз мускатний пристосований до теплого вологого клімату тропіків, повсюдно трапляється в центрі походження: в Центральній Америці, на півдні Мексики, в Колумбії, Перу, а також широко культивується в багатьох країнах Євразії.

Твердошкірийй гарбуз (Cucurbita реро L.) імовірно походить від дикого техаського гарбуза Cucurbita texana, який в дикому вигляді росте в Центральній, Південній Мексиці та в південних штатах США. В культурі його вирошують повсюдно. Це однорічна рослина з плодоніжкою, що має 5-8 рубців, глибокі борозенки. Трапляється з довгою огудиною, короткою огудиною та кущові форми. Відомо 4 підвиди: з довгою огудиною, кущовий, декоративний і дикорослий. Перші два підвиди виростають і обробляються в тропіках і субтропіках.

Підвид з довгою огудиною має 2 різновиди: овальну (var. реpo) і сплюснутоплідну (var. complanatus).

Підвид кущовий включає декілька різновидів, у тому числі кабачок (Cucurbita реро var. geraumanas Duch.) і патисон (Cucurbita реро var. melopepo L), відмінний тим, що плоди як овочі використовуються у вигляді 6-12-денних зав'язей. В нашій країні сорти цього підвиду домінують, до них належать широко відомі кущові форми: патисони і кабачки, останніми роками набули поширення цуккіні (італійські кабачки), мають, як правило, зелене і строкате забарвлення плодів .

У роді Cucurbita багато диких багаторічних видів: Cucurbita cordata, Cucurbita digitata, Cucurbita californica і інші, а в культурі відомий тільки один — Cucurbita ficifolia — гарбуз фіголистний — багаторічна рослина з твердим здерев’янілим 5-гранним стеблом, листя серцеподібне, дрібнозубчасте по краях, віночок квітки оранжевий і жовтий; плід довгастий, часто зігнутий; м'якоть біла, тверда, помірно суха. Насіння чорне, плескато овальне. Центр походження — Перу. Найстародавніші залишки Cucurbitaficifolia і Cucurbitamoschata у вигляді обвугленого насіння, плодоніжок і шкірки плодів знайдені в Перу, їх вік більше 5 тисяч років, а в Мексиці, в печерах Осотро, знайдені аналогічні по віку залишки Cucurbita реро.
Гарбуз фіголистний вирізняється стійкістю до прикореневої гнилизни, що викликається патогенними грибами, що мешкають в ґрунті. Тому на рослини цього виду гарбуза часто щеплять інші види гарбузових, зокрема огірок, особливо страждаючий від цих інфекцій при інтенсивній культурі в умовах захищеного ґрунту.