Цитата:
Сообщение от СаДом
Молодежь не способна выяснить - пара тебе возможная половинка или нет, это надо признать, да хотя бы по себе если смотреть (мужчинам вообще до 30 лет жениться нельзя, если он не любитель лотерей, это моё убеждение навсегда).
|
Ну..не знаю
...Вийшла заміж у 18, чоловіку був 21 рік. Рішення створити сім'ю було обдумане, усвідомлене, обгрунтоване та прораховане нами із усією серйозністю, ми дуже відповідально підходили до цього кроку. Навіть думки не проскочило, що повинна узгоджувати це із кимось. Батьків поставили до відому за тиждень до весілля. І сестри виходили заміж у такому ж самому ранньому віці (проживають із своїми чоловіками і по даний час, стосунки ніжні). Якби хтось нам сказав, що рано-не зрозуміла б, так як вважала себе і чоловіка на той час доволі зрілими та самостійними. Мені здається, що не у віці проблема, а в самій людині-наразі знаю не одну особу 40-50 років у якої вітер гуляє в одному місці+вагон інфантильності...
І..я за шлюб обома руками, мені важко бути самотньою/одинокою/самостійною/незалежною-я відношусь до роду стадних
..Мені потрібно про когось піклуватись, чекати із роботи, дарувати ніжність і тепло та отримувати це все навзаєм. Розмовляти коли добре і коли є проблеми, разом дивитись кінофільми, виховувати дітей, отримувати підтримку, коли в цьому є необхідність, та просто вткнутись носом під лопатку і вдихати запах коханої людини. Розлучення виправдовую лише коли не залишилось варіантів врятувати сім'ю. Як крайній захід...