Цитата:
Сообщение от Татьяна Bulavka
А мне кажется странным, что при таком серьезном подходе к решению создать семью, родители остались "за бортом". Если в семье доверительные отношения, то узнали б родители о свадьбе почти последними?
Это же естественно, если дочка говорит, что встречается с парнем, а тем более, что подали заявление. Это же радость и счастье. Почему не поделиться с родителями? А если плохо? Родители тоже ничего не знают?
|
Це було НАШЕ рішення і ми не потребували ні схвалення, ні порад, ми одружувались ДЛЯ СЕБЕ!
Для нас така поведінка не є дивною, особисто я завжди берегла мамині вуха, нерви та час. Коли виходила заміж не було мобільних телефонів, поштові відділення працювали у далеких буремних 90-х раз на тиждень, ми були студентами та проживали в Умані, коли приїхали, тоді і повідомили. Мама була і залишається на даний час найдорожчою для мене людиною і я її дуже люблю, тому про наше бажання одружитись якраз вона і дізналась найпершою, інші-вже "по факту". У мене нема взагалі звички ділитись планами, поки вони не здійснились, нема звички завантажувати рідних людей своїми проблемами, коли у них своїх вдосталь, плюс ділитись надмірною інформацією, тощо. Не розумію подругу, яка може годинами розмовляти зі своєю донькою обговорюючи, що зварила на вечерю, що купила в магазині, кого бачила і що хто сказав. Не розумію, але не засуджую. У них така модель спілкування, у нас зовсім інша, але це не означає, що вона гірша. Навіть без багатогодинних розмов "про все на світі" у мене із батьками дуже довірливі та теплі стосунки. Із донькою також
.