Ой, а я забула своїми друзяшками похвалитись. Оці ось поважні пан і пані живуть у сусідки через дорогу. Коли ми розгребли свої хащі і поорали город, вони стали часто до нас навідуватись.
Коли вони летять буквально над головою, заходячи на посадку у гніздо, в мене щоразу серце тьохкає.
Коли вони клекочуть і танцюють на фоні багряного заходу сонця, я все кидаю і просто стою і дивлюсь, як під гіпнозом.
Або навіть просто підходжу увечері до будинку втомлена, якщо цілий день копалась в городі чи саду, сідаю і дивлюсь на них - і зразу втома проходить.
Люблю їх сильно, як тільки сніг сходить почну вже виглядати.
Ось іще фоточки.
А ось я зняла трошки їхніх шлюбних танців
