Цитата:
Сообщение от Мусорный Ветер
Да нет в Украине сегодня технологий которых не было 30 лет назад. Если есть - пожалуйста факты. я же говорю что дочь в Карловом университете сейчас работает по технологиям разработанным в Киевском Университете им Тараса Шевченка при Союзе.
|
Ну як Ви хотіли б це почути то я опишу своє бачення проривів в медицині безвідносно до України:
- застосування онкомаркерів для ранньої діагностики
- біотехнічне нарошування кісткової тканини при складних переломах
- доступна імплантація в стоматології, заміна суглобів і хребців
- лапароскопічні втручання, зникнення поняття діагностичної операції
- розвиток діагностики
- штучне запліднення, раннє діагностування стану розвитку ембріона, генетична аналітика
- якісно новий рівень протезування вкл. екзоскелет
- електроімлантація, успіхи в лікуванні порушень функцій спинного мозку
- доступність шунтування
Тепер щодо Праги. Тільки не сприйміть в образу - ваша дитина молодець бо має амбітні цілі і здатність їх досягти. Проте задумайтесь чому там стільки українців і все що ви пишете - тут я вам можу домогти фактично як інсайдер. Прага не пуп землі а доволі посередній уні з дуже усталеними традиціями, дуже амбітні і молоді там не затримуються. Місцеві талановиті і амбітні їдуть в Тюбінген, Хайдельберг, Стокгольм, в Штати і працюють по аналогах НДІ, де база в сотні разів краща ніж в уні; місцеві менш амбітні йдуть ще на практику в перспективні фірми і після отримання мастера прямо туди ж на роботу на зарплату в два-три рази вищі ніж докторанти в уні - там і лабораторії теж геть не злі. Я в свій час до захисту дисертації працював і день, і ніч, без вихідних за 1200 Є знімаючи кімнату в студ. квартирі. Багато речей доводилося вчити з нуля хоча в Україні я вчився добре і мав червоний диплом тощо - це все ніщо, порох в очі. В той же час багато моїх місцевих однолітків вже працювали на фірмах, на 36 годин в тиждень за вдвічі вище зарплату і насолоджувались життям в усіх проявах.
Коли ми зійшлися на подальшій роботі я вже заробляв трохи більше проте в мене не було заощаджень і все приходилось наздоганяти. Тут кожному своя дорога і важливо знати чого хочеш і ці роки присвятити досягненню мети, а все решта прийде.