Як цікаво стало в темі!
Встряну і я...
А мене латвійка із Риги Інта-
Лапса, з якою я познайомилася ще на колишньомудружбанськомуфоруміосінці (там я не була після початку війни, спілкувалися на українських форумах), привчила до терміну ПРОЕКТ, до В"ЯЗАЛЬНОЇ СЕРЕДИ, коли треба було діставати усі поточні проекти, та приділити кожному хоча би 30 хвилин. Раніше я не могла одночасно працювати над декільками проектами, а зараз, буває, що до П"ЯТИ робот у мене в кошику - термінові, напотім (долгострої - як це українською?), невелички в дорогу. Ще Інта навчила, що починати нові проекти треба в 7, 10-12 або 14-й Місячний День.
Іноді проектом називаю різні дрібниці, наприклад, на новий рік стопісят ялинок-сніжинок.
Були і великі проекти, коли мама плела шкарпетки спочатку для дітей, хворих на ДЦП, а потім для наших бійців. Хлопцям в окопи я плела шапки та балаклави. Черговий такий проект закінчувався, коли я передавала волонтерам готові вироби, та забирала пряжу для нових.
Приємно, коли люди отримують задоволення від рукоділля. А ще приємніше, коли показують готові роботи. Тоді роздивляєшся, вчишся новому, з"являються ідеї.
Хочу показати два проекти - навіть ПРОЕКТИ - покривало на великий диван я сплела за два тижні у 1985 році, коли пішла у декретну відпустку, а на диван-малютку у 1986, коли третій дитині був рік. Була раніше така міцна синтетика - Дарнівчанка - що ці покривала, після активного використання, досі ще цілі. Це я вже фулюганю... перепрошую...
