Стосовно -
навіщо було закинути своє горе і не відповідати на співчутливі повідомлення - був віртуальний досвід, 10 років тому, коли одній мадамі-психологіні тра було написати якусь дісертацію...
вона на рукодільному форумі придумала свою лєгєнду із сльозами-соплями,
просила поради,
а через деякий час написала: "Дякую, дорогі подруги, матеріал зібрала, всіх цьом, які ви всі добрі та хороші!"
... мої віртуальні подруги дооовго не могли отямитися, все згадували таку зраду.
