[Sveta]

На вопрос о содержании почвы в молодых насаждениях :
Утримання грунту в садах
В умовах недостатнього забезпечення грунту вологою задерніння негативно впливає на ріст і розвиток плодових дерев.
Найпридатнішою системою утримання грунту в садах є чорний пар.
Основний обробіток грунту проводиться восени на глибину 15-18 см. Протягом вегетаційного періоду проводиться 5-6 рихлень грунту, що призводить до знищення бур’янів. Перше рихлення проводять рано-навесні, як тільки просохне грунт. Друге, третє і четверте проводять в період від цвітіння дерев до дозрівання плодів. Рихлий грунт в цей період сприяє кращому росту пагонів і формуванню великих, одномірних і смачних плодів. Рихлення грунту також позитивно вливає на закладання генеративних утворень. Ранньовесняне рихлення проводять на глибину – 10 см, а послідуючі – на 6-8 см.
Як виключення, можна вирощувати в міжряддях бобові культури, для використання як сидератів, а також допускається короткочасне задерніння злаковими травами.
Короткочасне задерніння проводиться в садах, де тривалий час грунт утримувався під чорним паром. Посів багаторічних трав проводиться весною після внесення в грунт мінеральних і органічних добрив з розрахунку по 80-100 г суперфосфату, 40-60 г сульфату калію і 2 кг перепрілого гною на 1 квадратний метр площі. Багаторічні трави вирощують 3-4 роки, після чого їх заорюють.
Короткочасне задерніння зменшує ерозію на схилах, поліпшує структуру грунту.
Крім задерніння всієї поверхні саду можна задерняти через одне міжряддя з послідуючим чергуванням чорного пару і задерніння.
Для задерніння можна використовувати тимофіївку, єжу збірну, райграс італійський, райграс французький і інші злакові трави по 14 кг насіння на 1 га. Траву скошують 3-4 рази за вегетацію і лишають і міжряддях для мульчі, розкидаючи її рівномірно по поверхні грунту.
Сидеральні культури висівають в міжряддях саду і заорюють в період їх цвітіння. В цей період вони мають найбільшу зелену масу. Із сидеральними рослинами вноситься в грунт велика кількість органічних речовин. Зелене добриво позитивно впливає на фізико-хімічні властивості грунту, підвищуючи діяльність мікроорганізмів, які перетворюють малодоступні для дерев поживні речовини у більш доступні форми. Перевага при посіві надається тим рослинам які за короткий строк спроможні утворювати велику кількість зеленої маси багатої на поживні речовини. Найкращими для зеленого удобрення є гірчиця, люпин, віко-вівсяна суміш, горох тощо. Насіння сидеральних культур висівають у добре оброблений вологий грунт.
Для більш рівномірного розподілу і заробки в грунт зелену масу скошують, подрібнюють, а потім заорюють плугом або закопують лапатою на глибину 18-20 см.

Гоменюк С.В., зав. лабораторії зерняткових культур Інституту помології ім. Л.П.Симиренка УААН