[Tat_Nikol]

Подивилася сьогодні "Толоку", досі під враженням...
своїх слів не вистачає, почитала відгуки - - половина хвалить, а інші плюються...

Сподобався один відгук анонімний (просто Гість):
Я не могла це пропустити! Фільм "Толока".
Просто неймовірно, метафорично, змістовно, розмаїття тонких і дуже влучних обраів, думок, почуттів.
Нібито широкі мазки історичних пластів. Циклічність історії не тільки України, а як на мене, усього світу. Змінюється одяг, технічні засоби... Незмінний смуток розуму, жага до війн... Одних змінюють інші. Могутність і сила одних завойовників, руйнується під натиском наступних, таких же зухвалих та жорстоких... Їх час теж настає, приходять інші... та інші, й інші... І результат однаков.
Чому людство ніяк не може розібратися в собі і перестати робити те, що призвоить до сумних наслідків, знов і знов, століття за століттями...
Фільм починається з часів Запорізької січі. Потім часи Мазепи та Петра І, шведи, перша світова, громадянська війна... голодомор, і колоски з горіща - як остання можливість нагодувати дітей... Весняне сіяння - спочатку надихає, а потім бачимо, що сіють не зерно, а металеві скріпки (такими могли скріплювати численні справи засуджених, репресованих...). А потім жатва - скріпки сходять колючими дротами ГУЛАГів... Неймовірні відчуття... Сильно, метафорично, потужно і серьйозно.
Рекомендую подивитись це кіно. "