Ще ніби вчора літо зеленіло.....
Ще ніби вчора літо зеленіло,
Буяли пишно ліс, і степ, і сад,
І за плечима так, неначе крила!
А вже сьогодні – здрастуй, листопад…
І всі думки туманом оповиті,
І замість фарб на вулиці – дощі.
Та осені дари – печальні миті,
Мабуть, таки потрібні для душі…
Вікторія Чорній.
|