[Sveta]

Вибір місця для закладання яблуневих насаджень
Найкращими грунтами для закладання насаджень яблуні на Поліссі є чорноземи опідзолені, темно-сірі, ясно-сірі і сірі опідзолені супіщані та легкосуглинкові ґрунти на лесових і лесовидно-суглинкових породах, а також дерново-середньопідзолисті супіщані й піщано-легкосуглинкові на супіщаних і суглинкових водно-льодникових відкладах, на супіщаній та суглинковій морені; у Лісостепу – темно-сірі опідзолені ґрунти легко- і середньосуглинкові, чорноземи опідзолені, чорноземи глибокі малогумусні вилугувані, сірі та ясно-сірі опідзолені легко-, середньо - і важкосуглинкові, дещо гіршими є чорноземи глибокі й неглибокі, мало- та середньогумусні, а також слабосолонцюваті легко-, середньо- і важкосуглинкові; у Степу – чорноземи звичайні середньо - і малогумусні глибокі вилугувані важко суглинкові та глинисті, лучно-чорноземні ґрунти.
Непридатні під сади солонці, солончаки, солоді, глибокі піщані ґрунти, глейові дерново-підзолисті, болотні, кам’янисті, чорноземи карбонатні на щільних карбонатних породах, що залягають ближче за 1,5м від поверхні, торфоболотні, лучно-болотні, лучні, чорноземно-лучні, торфовища, мочарні і мочаристі, еродовані та дернові грунти з близьким заляганням від поверхні (30-100см) щільних і твердих порід (граніти, мергелі, крейди, вапняки, пісковики, глинисті сланці), а також забруднені радіонуклідами.
Для закладання садів придатні грунти із слабокислою, нейтральною та слаболужною реакцією грунту. Оптимальне рН грунту 5,5-6,0.В умовах Полісся вибирають площі, де підгрунтові води залягають не ближче 1,5м від поверхні, у Лісостепу, Степу та інших зонах – 2,0-2,5м.
Передсадивна підготовка площі
Передсадивна підготовка площі під сад полягає в проведенні планувальних робіт – вирівнюванні поверхні ділянки, оранці, внесенні добрив.
В умовах дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтів Полісся під оранку на глибину гумусового горизонту вносять 50-60т гною або еквівалентну кількість (по вмісту основних поживних елементів) торфокомпосту.
У Лісостепу на сірих лісових ґрунтах під оранку на глибину 25-30см вносять по 50т/га гною, а на темно-сірих опідзолених, чорноземах опідзолених та чорноземах типових – 40т/га гною під плантаж або звичайну оранку.
В Степу на чорноземах звичайних, чорноземах південних та темнокаштанових грунтах під плантажну оранку на глибину 40-60см вносять по 40 т/га гною або еквівалентну кількість компосту.
Дози фосфорних і калійних мінеральних добрив визначають диференційовано, виходячи з рівня забезпеченості ґрунту рухомими формами фосфору і калію.
При одноразовому внесенні максимальна кількість фосфорних добрив на всіх грунтах не повинна перевищувати 600 кг/га діючої речовини, калійних добрив на легких грунтах – 400 кг/га, а на суглинкових і глинистих – 800 кг/га.
Кислі грунти (рН сольової витяжки менше 5,0) вапнують. На кожний міліграм- еквівалент гідролітичної кислотності при вапнуванні 0-40см шару вносять в середньому 3,0 т/га вапна.
На слабосолонцюватих грунтах вносять гіпс в кількості, необхідній для заміщення надлишку поглинутого натрію кальцієм. Норма гіпсу визначається рівнем обмінного натрію в грунті. Орієнтовна норма гіпсу на темнокаштанових слабосолонцюватих грунтах складає 2-3 т/га.
Перед закладанням саду обов’язково проводять обстеження ділянки на заселеність личинками травневого хруща і виконують необхідний комплекс заходів по боротьбі з ними.
Садіння саджанців
У північних та центральних регіонах дерева висаджують навесні у першу декаду польових робіт. У південних, західних регіонах з більш м’якими зимами дерева висаджують восени, за 2 тижні до настання стійких морозів. Посадкові місця – ями розміром 60 х 60см, краще готувати з осені.
Дерева щеплені на насіннєвих підщепах висаджують так, щоб після ущільнення ґрунту в ямах, місця щеплення знаходились на рівні ґрунту. На вегетативно-розмножуваних підщепах місце щеплення залишається на висоті не менше 5-6см над рівнем ґрунту. Після садіння проводять полив з розрахунку 30-40л на дерево.
Для закладання насаджень яблуні із сильнорослих насіннєвих підщеп рекомендовані для Полісся – сіянці Антонівки звичайної, для Лісостепу – сіянці Антонівки звичайної, Боровинки, для Степу – сіянці Боровинки, Пепінки литовської. Рекомендовані вегетативні підщепи для закладання колекційних насаджень у Поліссі, Лісостепу – ММ 106, 54-118, у Степу – М9 (при наявності зрошення), ММ 106.
На насіннєвих підщепах дерева висаджують за схемою 6-7м у міжрядді і 4-5м в ряду, залежно від родючості ґрунту та біологічних особливостей сортів, на карликових підщепах за схемою 3,0-3,75 м у міжряддях, а в ряду – 1,5-2,5 м, на напівкарликових відповідно 4,0-4,5 м і 2,5-3,0 м. Щоб дерева добре прижилися і росли, ями заправляють перегноєм і мінеральними добривами. В одну яму вносять 8-10 кг перегною чи повне мінеральне добриво з розрахунку суперфосфату 120-150 г, аміачної селітри 80-100 г і калійної солі 70-75 г. Добрива старанно перемішують з землею, грунт добре ущільнюють.
Основні вимоги до посадкового матеріалу такі: він повинен бути достовірно сортовим, лише високої товарної якості, з добре розвиненою кореневою системою.
Перед садінням до здорового місяця необхідно підрізати відмерлі і пошкоджені корені. Коли саджанці під час зберігання підсушені, їх рекомендується замочити у воді протягом доби. Під час садіння корені вмочують відразу після обрізування у розчин глини і свіжого коров’яку.
При виявленні в травні попереднього року чисельності хрущів 0,5-1 екз/м2 і дротяників 3-5 екз./м2, у квітні під час садіння саджанців яблуні у сад проти личинок західного травневого хруща, дротяників, довгоносиків, які пошкоджують корені, проводять замочування кореневої системи саджанців у сметаноподібній масі, що складається з рудої глини, коров’яку і води (0,7:0,8:1) з додаванням 1,0-1,5% робочого розчину Промет 400 (40% мк.с.) з емульгатором.
Під час садіння саджанець розташовують так, щоб місце щеплення знаходилось на висоті 10-15 см над поверхнею грунту. Заглиблене садіння призводить до дворазового посилення процесів росту і затримує вступ у пору плодоношення.