[Zambezi]

Сообщение от nnv

Можете дать характеристику подвоев (морозостойкость, засухоустойчивость, болезни, устойчивость-нухна ли опора на протяжении всей жизни растения или только в молодом возрасте, достоинства и недостатки), а также совместимость с привоем (какие сорта имеют хороший результат, какие плохие).

Благодарю.

О уупроз-6 ничего сказать не могу.
Меня больше интересует пирогном,т.к. грушу выращиваю всю на семенном подвое.
А его используют как интеркалярную вставку.Не укореняют,как клоновые.
Поэтому все недостатки ,присущие
вегетативным подвоям,отпадают.
Совместимость-100 %(это же груша)
Никаких опор-мощный корень дичка.
Полив-аналогично(достанет с того света)
Морозостойкость-айва в пролёте(ввиду поверхносной корневой,да и штамбик-так себе)
Долговечность-ниодин клоновый столько не прослужит.
Матвиенко же всё написал:
В даний час інтенсивні промислові насадження переважної більшості зерняткових і кісточкових плодових порід, які характеризуються високою щільністю садіння дерев, обмеженим габітусом крони, скороплідні та високопродуктивні, створюються з використанням слаборослих і карликових клонових підщеп. Такі сади вимагають грунтів з високою природною родючістю, належної агротехніки, обов’язкової іригації та постійних опор для дерев. Крім того, багато порід і особливо сортів через своє еколого-географічне походження дуже вибагливі до агро-кліматичних умов. Зокрема, як західноєвропейські сорти, так і, інтродуковані на клонових підщепах, особливо коренева система дерев, характеризуються низькою зимостійкістю в умовах України, і може ушкоджуватись при зниженні температури в кореневласному горизонті до -9…-130 С. Таким чином, значні території республіки, де можлива промислова культура названих порід, виявляються зонами ризику, або навіть можуть загинути в екстремальні зими при відсутності снігового покриву.Мінімізувати ризик, а також значно розширити ареал промислових насаджень плодових культур можна як за рахунок новостворених сортів на регіональному рівні, так і особливо використовуючи зимостійкі слаборослі та карликові насіннєві підщепи в сорто- підщепних конструкціях пропонованих промислових насаджень. Для вирішення цієї проблеми пропонуємо технологію створення інтенсивних промислових садів яка базується на використанні сильнорослих насіннєвих підщеп і високозимостійких слаборослих або карликових посередників. Основні елементи - Технологія базується на використанні зимостійких адаптивних насіннєвих підщеп, карликових проміжних вставок і сортів імунних і високостійких до хвороб. - Габітусні параметри крони, скороплідність і продуктивність регулюються довжиною вставки і силою росту сорту, що дозволяє в таких насадженнях розміщувати дерева з широким діапазоном щільності (800-3500 шт. на 1 га). - Як вставка виступає форма того ж виду, що й сорто-підщепне комбінування, тому повністю знімається питання несумісності. - Циклічна і детальна обрізка, котрі проводяться відповідно до вікового періоду саду, сприяють підтримці активних ростових процесів, отримуванню високоякісних плодів. - Насіннєва підщепа забезпечує високий природний потенціал і життєздатність конструкції, підвищений імунітет, стійкість проти хвороб і шкідників і більш тривалий період несприйняття в разі повторного інфікування конструкції вірусами і в рази подовжує експлуатацію насадження.
Переваги:
1. Насіннєві підщепи відзначаються високим життєвим потенціалом, підвищеною зимостійкістю, імунністю і стійкістю до грибних хвороб чи несприйнятністю до деяких екстремальних факторів, що дозволяє закладати промислові насадження яблуні в зонах плодівництва суворих у кліматичному плані, значно скоротити кількість хімічних обробок, знизити витрати, поліпшити екологічні умови середовища. Стосовно груші та кісточкових порід, їх вирощування у північно-східних регіонах України на традиційних слаборослих клонових підщепах (форми айви - для груші; ВСЛ, Мрія – для черешні, вишні) практично неможливе, зважаючи на значний ризик щодо зимостійкості, та несумісності щеплених компонентів.
2. Технологія повністю знімає питання несумісності. Продуктивний експлуатаційний період таких насаджень значно зростає в порівнянні з садами на середньорослих і карликових підщепах і в умовах оптимальної агротехніки складає близько 40-60 років.
3. Сади можна розміщувати на ґрунтах з низькою природною родючістю і підвищеним вмістом карбонатів (груша), на останніх – особливо, а у Криму і південних регіонів в зоні Полісся та аналогічних – на дерново – підзолистих легкого механічного складу. На відміну від клонових форм айви, на яких груша та інші плодові породи уражуються кальцієвим хлорозом при вмісті його в ґрунті (Са СО3) більше 7%, насіннєві груші витримують концентрацію більше 30% (Кузьменко М.С., 1989).
4. Насадження не потребує опори, затрати на яку складають 20% його вартості. Коренева система такого саду насіннєвого походження глибоко проникає в ґрунт і в силу біологічних властивостей не локалізується у верхніх горизонтах навіть в умовах іригації, як це скрізь спостерігається у зрошуваних насадженнях груші, яблуні та інших порід на слаборослих і карликових підщепах. Могутня і глибоко проникаюча насіннєва коренева система. Вона сприяє оптимізації іригаційних і як наслідок метаболістичних процесів, що дає можливість значно економити воду і мінеральні добрива, оптимізувати і покращити природні процеси метаболізму за рахунок надходження ґрунтових мікроелементів, що в цілому веде до позитивних змін як у продуктивності насаджень, так і особливо в якості продукції.
5. Зовнішній вигляд і хімічний склад плодів яблуні і груші можна істотно поліпшити шляхом покращення освітлення дерев, застосовуючи плоскі крони висотою до 4,0-4,5 м.
6. Оптимізуються іригаційні процеси (яблуня, груша, кісточкові); з’являється реальна можливість промислової культури деяких кісточкових порід в богарних умовах, у т. ч. сортів раннього строку достигання (іригаційна система – 23% вартості садів).
7. Високий життєвий потенціал плодового насадження, використання імунних і стійких сортів дає змогу зменшити кількість хімічних обробок, покращити екологію.
8. Насіннєві компоненти менше уражуються вірусами, повільніше проходить повторне їх інфікування як при розмножуванні, так і в умовах насадження. Конструкції садів базуються в основному на компонентах насіннєвого походження, які, як відомо, стійкіші до вірусів, а також стійкі до повторного інфікування ними, що значно зменшує витрати на підтримку вірусологічної чистоти і фітосанітарного стану насаджень як на етапі розмножування, так і у процесі їх експлуатації.
9. Поліпшується біохімічний склад плодів і подовжується термін їх зберігання (яблуня, груша) за рахунок збалансованого надходження елементів живлення, яке забезпечує насіннєва коренева система. Насіннєві підщепи істотно впливають на тривалість зберігання плодів груші і яблуні пізньоосіннього та особливо зимового строків достигання як в умовах звичайного зберігання, так і у контрольованих, при цьому значно зменшуються втрати продукції. Недоліки Запропонована технологія передбачає орієнтовно на 35-40% підвищену вартість садивного матеріалу в порівнянні з саджанцями на клонових підщепах. Її вартість буде визначатись в залежності від способу розмножування. Застосування тільки окуліровки і включення в структуру розсадника третього поля чи на першому етапі защеплений посередник висаджується в перше поле з подальшим окуліруванням сорту, що прискорює отримання садивного матеріалу на один рік і виключає третє поле розсадника. Таким чином, проаналізувавши комплекс факторів, які впливають на насіннєві і клонові підщепи, взаємодію цих чинників, можна зробити висновок, що використання перших з названих підщеп у сорто-підщепних конструкціях садів, які пропонується закладати є більш природним і несе в собі високий життєвий потенціал. Існуючі ж інтенсивні промислові насадження, що базуються на слаборослих і карликових підщепах, не можуть бути їм природними конкурентами у плані енергозбереження та екологічності в силу своєї “індустріальної технологічності”, що несе невиправдані економічні витрати, необхідні і спрямовані на штучне підтримання “передових технологій”, при цьому значно забруднює навколишнє середовище. Імунітет, природний і репродуктивний потенціал таких конструкцій послаблений, а вся енергетично затратна “індустрія” направлена на його “реанімацію”. Виникає питання, чи може такий біологічний об’єкт, який живиться за допомогою “зонда” (іригація) і не здатний навіть стояти на “власних ногах” (опора), що природно вступає у протиріччя із здоровим глуздом, продукувати високоякісні плоди? В цьому питанні енергозберігальні і екологічні аргументи технологій, що пропонуються, очевидні та аргументовані. Інших пропозицій щодо створення промислових садів виключно на насіннєвих підщепах поки що немає.