Поговорим о подвоях для плодовых

[Gusenitsa]

Сообщение от дени

Даже Росавка... А почему в последнее время нет отзывов по той же Росавке? почему МЫ ее не рекламируем,не пропагандируем?.........Сколько форумчан- пробовало Росавку или Мавку?

Думаю, что это связано с защитой авторских прав.... А на рекламу многаааа денех нада....

[Біолог]

Сообщение от дени

Даже Росавка... А почему в последнее время нет отзывов по той же Росавке? почему МЫ ее не рекламируем,не пропагандируем?- потянуло на ненашенское? а Там и подвои - не нашенские и почвы бедненькие,с фертигацией... Но они- тоже вкусные.Сколько форумчан- пробовало Росавку или Мавку?
Но это - отступление.
Вы знаете- смотрел у cадоводов на западной Украине- полосы своих насаждений- нормируют вручную,с помощью подьемной техники,применяют химэлементы прореживающие, не мельчают.
А с такой осенью,сухой,как в этом году, с такими жаркими летними месяцами- засухоустойчивость- это плюс несомненный.

Слава Україні!!!Маю Росавку на ММ106, М26, та 54-118 а також на сіянці.Суттєвої різниці в ромірі плодів, на мій погляд, немає.Але врожайність на насінневій підщепі незрівняно вища.Серед моїх знайомих, які смакували Росавку, немає таких, яким би вона не сподобалась.Ціниться вона також за дуже високу лежкість.

[дени]

Сообщение от Біолог

Слава Україні!!!Маю Росавку на ММ106, М26, та 54-118 а також на сіянці.Суттєвої різниці в ромірі плодів, на мій погляд, немає.Але врожайність на насінневій підщепі незрівняно вища.Серед моїх знайомих, які смакували Росавку, немає таких, яким би вона не сподобалась.Ціниться вона також за дуже високу лежкість.

Шановний пан Бiолог, положа руку на сердце- Вы бы смогли реккомендовать ту же Росавку и Мавку на внедрение в проммаштабе? И весь вопрос..

---------- Post added at 10:03 ---------- Previous post was at 10:00 ----------

Сообщение от ОлегБаер

..тем более, что у Росавки и название непатриотичное

Олег- но-но Уважаем создателей,авторов и даное ими название. Так будет честно. Это сорт, а не гибридная форма не прошедшая испытания и если бы державные мужи в состоянии были заниматься аграрным фондом- то были бы и яблоки и грушки наши .И делились бы еще .

---------- Post added at 10:04 ---------- Previous post was at 10:03 ----------

Сообщение от Индеец

Росавку, в качестве крупноплодного сорта, привел в пример. На тот момент, именно этот сорт испытывали на серии КД.

---------- Post added at 19:01 ---------- Previous post was at 19:00 ----------


А, что в ней?

Уже ответили

[Gusenitsa]

Сообщение от дени

......смогли реккомендовать ту же Росавку и Мавку на внедрение в проммаштабе?...

Я думаю, что с этим вопросом лучше сразу к Svete (к автору, к автору..... ) обратиться, кроме неё, никто больше не расскажет! И некоторые нюансы уточнить....

Сообщение от Sveta

-Багато господарств не мають право вирощувати та реалізувати певні сорти, тому пишуть, що їм зручно.....

Заодно и происхождение названия узнать....
Возможно: Рось — река на Украине, правый приток Днепра.

[дени]

Сообщение от Gusenitsa

Я думаю, что с этим вопросом лучше сразу к Svete (к автору, к автору..... ) обратиться, кроме неё, никто больше не расскажет! И некоторые нюансы уточнить....

Заодно и происхождение названия узнать....
Возможно: Рось — река на Украине, правый приток Днепра.

Я вопрос не зря задал- есть кому рассказать... А кто раскажет про зарубежцев (дальних)? Кто испытывает оных у себя- много не расскажет,по ряду причин.

[Gusenitsa]

Сообщение от дени

....А кто раскажет про зарубежцев (дальних)? Кто испытывает оных у себя- много не расскажет,по ряду причин.

Расскажет Шони. Давно к нему в личку постучаться надо..... Вот Вы и начните! затяните обратно на форум!

[Sveta]

Сообщение от Gusenitsa

Думаю, что это связано с защитой авторских прав.... А на рекламу многаааа денех нада....

Ага, можна подумати хтось наші права захищає

Сообщение от Gusenitsa

Я думаю, что с этим вопросом лучше сразу к Svete (к автору, к автору..... ) обратиться, кроме неё, никто больше не расскажет! И некоторые нюансы уточнить....

Авторство належить батькові (я тут не при чому).

Заодно и происхождение названия узнать....
Возможно: Рось — река на Украине, правый приток Днепра.

Назвали в честь села Росава (постійно їздили через нього в Київ в командировки).

[Sveta]

Сообщение от Индеец

А, что в ней?

На міжнародній виставці в місті Штутгарті Росавка була нагороджена срібною медаллю. Просто так у нас нагороди не роздаються. Слід зазаначити, що вдається вона у більш теплих регіонах із довшим періодом вегетації. На смак дуже впливають сроки зйому. Особисто мені не дуже подобається, а от мої знайомі-в захваті (ну, на вкус и цвет товарищей нет).

Сообщение от дени

Шановний пан Бiолог, положа руку на сердце- Вы бы смогли реккомендовать ту же Росавку и Мавку на внедрение в проммаштабе? И весь вопрос..

Свого часу Росавка займала дуже значний процент у промислових насадженнях.
Реєстр сортів рослин -це і є рекомендації для впровадження в виробництво, хоча такого безладу в ньому, як в останні роки (нещодавно писала про це в темі "Яблуня") ніколи не спостерігала. Те саме стосується і з передачею документів на районування.

[Sveta]

Упс...на 2 години вирубили світло..Усьо пропало

Сообщение от дени

Вот и все разьяснения. Света, а по свободке можете подсказать какие сорта зеленых яблок у нас есть, нашей селекции или "архивные"? Очень они интересные.. И как считаете Вы, нашм сорта - не уступят иностранцам? По разным факторам, (но вкус и товарность- на первом месте...)

Із зелених вітчизняної селекції- Сапфір, Кальвіль мліївський, Ренет дніпровський, Поліське, Ренет мліївський, Зеленка дніпровська, Симиренківець, Ренет київський, Бойкен, Ренет Симиренка, Ізумрудне (на жаль не був районований, при розвалі СРСР Державна експертна комісія загубила всі документи) та інші. Із архівних цікаві Кехура, Тулиголовка, Фенікс Черненка, Ренет Гесдонка, Сіянець Швиденка, Валівка, Карпентин. Порівнювати всім списком із закордонними сортами трохи некоректно, кожен сорт має свої переваги і недоліки.

[надежда м]

Редфри со стабильным плодоношением и урожаем 18-30 кг с дерева или Донешту, с резкой переодичностью, но урожаем 90-130кг.

Дени, эти данные получены на Украине. Это урожай 8-9 летних деревьев, сорт признан перспективным для Крыма, Предкарпатья и Лесостепи. А Донешта - старый украинский сорт народной селекции, он у многих был или есть, поэтому с ним и сравнила.

---------- Post added at 20:15 ---------- Previous post was at 20:00 ----------

Серия ММ – вегетативно размножаемые подвои яблони, совместной селекции Ист-Моллинской опытной станции и Мертоновского института (Швеция). Известно 15 форм (ММ101 - ММ115).На территории Украине наиболее выученной и испытанной формой среднерослого подвоя является ММ 106. Яблони на этом подвое живут 30-35 лет. Высота деревьев 3.5 – 4 метра. К почвенным условиям деревья не требовательны. Растут на тяжелых почвах. Глубоких почвах. Переносят близкое залегание воды. В плодоношение вступают на четвертый год.

[дени]

Сообщение от надежда м

Редфри со стабильным плодоношением и урожаем 18-30 кг с дерева или Донешту, с резкой переодичностью, но урожаем 90-130кг.

Дени, эти данные получены на Украине. Это урожай 8-9 летних деревьев, сорт признан перспективным для Крыма, Предкарпатья и Лесостепи. А Донешта - старый украинский сорт народной селекции, он у многих был или есть, поэтому с ним и сравнила.

---------- Post added at 20:15 ---------- Previous post was at 20:00 ----------

Серия ММ – вегетативно размножаемые подвои яблони, совместной селекции Ист-Моллинской опытной станции и Мертоновского института (Швеция). Известно 15 форм (ММ101 - ММ115).На территории Украине наиболее выученной и испытанной формой среднерослого подвоя является ММ 106. Яблони на этом подвое живут 30-35 лет. Высота деревьев 3.5 – 4 метра. К почвенным условиям деревья не требовательны. Растут на тяжелых почвах. Глубоких почвах. Переносят близкое залегание воды. В плодоношение вступают на четвертый год.

Надежда,я ж не спорю,что в Украине...Ну не все в Украине,точнее почти не все(а вернее-совсем не все хозяйства,а единицы)- могут осуществить ВЕСЬ нужный комплекс мероприятий для почти интродуцированных сортов Ну в той же Польше- помимо всего прочего, наример,разработаны программы подкормок (фертигаций) для конкретно растения и конкретно по временам вегет.периода,техника на грани фантастики осуществляет многие агроприемы- про которые у нас многие- только слышали.. Можно поискать и найти другой сорт, испытать и сделать его- перспективным. В Украине-есть умельцы и мастера в отрасли садоводства в проммасштабах, они занимаются своим,у них все получается, но когда задаеш вопросы подобные- помалкивают, ну есть такое,сталкивался.
Ну, не пойдет промсадоводство на клоновых подвоях- без самого надлежащего ухода(в будущем скажется на плодоношении и всем прочем), уж лучше тогда-на семенных...

А стошестой у нас (и у Вас)- долго вегетирует.

[Dim]

Сообщение от дени

..., уж лучше тогда-на семенных...

Нет уж, увольте :)

А стошестой у нас (и у Вас)- долго вегетирует.

Он и у нас долго вегетирует. :) Если растёт как подвой, то обяз. в зиму с зелёными листьями уходит. Так что же с того? Отличный подвой. Жаль только крупноват для моих задач. На теперь использую для исходно слаборослых сортов.

[амадей]

Ребята, груши Видная и Ранняя Сергеева, Осенняя Сусова с айвой совместимы?

[Zambezi]

Есть подвои интересней айвы(пирогном ,уупроз-6).
И книга по груше от автора тут же.
http://www.hochusad.com/articles.html

[дени]

Сообщение от Zambezi

Есть подвои интересней айвы(пирогном ,уупроз-6).
И книга по груше от автора тут же.
http://www.hochusad.com/articles.html

Надо еще полностью испытать айву (не только по отзывам-материалам Институтов и хозяйств),но и любителей,займет она достойное место(особенно на маленьких участках). А Универсальный для розоцветных -очень кусается его цена... Пока не скинут- отзывы будут редкие и слабые.

[nnv]

Сообщение от Zambezi

Есть подвои интересней айвы(пирогном ,уупроз-6).
И книга по груше от автора тут же.
http://www.hochusad.com/articles.html

Можете дать характеристику подвоев (морозостойкость, засухоустойчивость, болезни, устойчивость-нухна ли опора на протяжении всей жизни растения или только в молодом возрасте, достоинства и недостатки), а также совместимость с привоем (какие сорта имеют хороший результат, какие плохие).

Благодарю.

[Zambezi]

Сообщение от nnv

Можете дать характеристику подвоев (морозостойкость, засухоустойчивость, болезни, устойчивость-нухна ли опора на протяжении всей жизни растения или только в молодом возрасте, достоинства и недостатки), а также совместимость с привоем (какие сорта имеют хороший результат, какие плохие).

Благодарю.

О уупроз-6 ничего сказать не могу.
Меня больше интересует пирогном,т.к. грушу выращиваю всю на семенном подвое.
А его используют как интеркалярную вставку.Не укореняют,как клоновые.
Поэтому все недостатки ,присущие
вегетативным подвоям,отпадают.
Совместимость-100 %(это же груша)
Никаких опор-мощный корень дичка.
Полив-аналогично(достанет с того света)
Морозостойкость-айва в пролёте(ввиду поверхносной корневой,да и штамбик-так себе)
Долговечность-ниодин клоновый столько не прослужит.
Матвиенко же всё написал:
В даний час інтенсивні промислові насадження переважної більшості зерняткових і кісточкових плодових порід, які характеризуються високою щільністю садіння дерев, обмеженим габітусом крони, скороплідні та високопродуктивні, створюються з використанням слаборослих і карликових клонових підщеп. Такі сади вимагають грунтів з високою природною родючістю, належної агротехніки, обов’язкової іригації та постійних опор для дерев. Крім того, багато порід і особливо сортів через своє еколого-географічне походження дуже вибагливі до агро-кліматичних умов. Зокрема, як західноєвропейські сорти, так і, інтродуковані на клонових підщепах, особливо коренева система дерев, характеризуються низькою зимостійкістю в умовах України, і може ушкоджуватись при зниженні температури в кореневласному горизонті до -9…-130 С. Таким чином, значні території республіки, де можлива промислова культура названих порід, виявляються зонами ризику, або навіть можуть загинути в екстремальні зими при відсутності снігового покриву.Мінімізувати ризик, а також значно розширити ареал промислових насаджень плодових культур можна як за рахунок новостворених сортів на регіональному рівні, так і особливо використовуючи зимостійкі слаборослі та карликові насіннєві підщепи в сорто- підщепних конструкціях пропонованих промислових насаджень. Для вирішення цієї проблеми пропонуємо технологію створення інтенсивних промислових садів яка базується на використанні сильнорослих насіннєвих підщеп і високозимостійких слаборослих або карликових посередників. Основні елементи - Технологія базується на використанні зимостійких адаптивних насіннєвих підщеп, карликових проміжних вставок і сортів імунних і високостійких до хвороб. - Габітусні параметри крони, скороплідність і продуктивність регулюються довжиною вставки і силою росту сорту, що дозволяє в таких насадженнях розміщувати дерева з широким діапазоном щільності (800-3500 шт. на 1 га). - Як вставка виступає форма того ж виду, що й сорто-підщепне комбінування, тому повністю знімається питання несумісності. - Циклічна і детальна обрізка, котрі проводяться відповідно до вікового періоду саду, сприяють підтримці активних ростових процесів, отримуванню високоякісних плодів. - Насіннєва підщепа забезпечує високий природний потенціал і життєздатність конструкції, підвищений імунітет, стійкість проти хвороб і шкідників і більш тривалий період несприйняття в разі повторного інфікування конструкції вірусами і в рази подовжує експлуатацію насадження.
Переваги:
1. Насіннєві підщепи відзначаються високим життєвим потенціалом, підвищеною зимостійкістю, імунністю і стійкістю до грибних хвороб чи несприйнятністю до деяких екстремальних факторів, що дозволяє закладати промислові насадження яблуні в зонах плодівництва суворих у кліматичному плані, значно скоротити кількість хімічних обробок, знизити витрати, поліпшити екологічні умови середовища. Стосовно груші та кісточкових порід, їх вирощування у північно-східних регіонах України на традиційних слаборослих клонових підщепах (форми айви - для груші; ВСЛ, Мрія – для черешні, вишні) практично неможливе, зважаючи на значний ризик щодо зимостійкості, та несумісності щеплених компонентів.
2. Технологія повністю знімає питання несумісності. Продуктивний експлуатаційний період таких насаджень значно зростає в порівнянні з садами на середньорослих і карликових підщепах і в умовах оптимальної агротехніки складає близько 40-60 років.
3. Сади можна розміщувати на ґрунтах з низькою природною родючістю і підвищеним вмістом карбонатів (груша), на останніх – особливо, а у Криму і південних регіонів в зоні Полісся та аналогічних – на дерново – підзолистих легкого механічного складу. На відміну від клонових форм айви, на яких груша та інші плодові породи уражуються кальцієвим хлорозом при вмісті його в ґрунті (Са СО3) більше 7%, насіннєві груші витримують концентрацію більше 30% (Кузьменко М.С., 1989).
4. Насадження не потребує опори, затрати на яку складають 20% його вартості. Коренева система такого саду насіннєвого походження глибоко проникає в ґрунт і в силу біологічних властивостей не локалізується у верхніх горизонтах навіть в умовах іригації, як це скрізь спостерігається у зрошуваних насадженнях груші, яблуні та інших порід на слаборослих і карликових підщепах. Могутня і глибоко проникаюча насіннєва коренева система. Вона сприяє оптимізації іригаційних і як наслідок метаболістичних процесів, що дає можливість значно економити воду і мінеральні добрива, оптимізувати і покращити природні процеси метаболізму за рахунок надходження ґрунтових мікроелементів, що в цілому веде до позитивних змін як у продуктивності насаджень, так і особливо в якості продукції.
5. Зовнішній вигляд і хімічний склад плодів яблуні і груші можна істотно поліпшити шляхом покращення освітлення дерев, застосовуючи плоскі крони висотою до 4,0-4,5 м.
6. Оптимізуються іригаційні процеси (яблуня, груша, кісточкові); з’являється реальна можливість промислової культури деяких кісточкових порід в богарних умовах, у т. ч. сортів раннього строку достигання (іригаційна система – 23% вартості садів).
7. Високий життєвий потенціал плодового насадження, використання імунних і стійких сортів дає змогу зменшити кількість хімічних обробок, покращити екологію.
8. Насіннєві компоненти менше уражуються вірусами, повільніше проходить повторне їх інфікування як при розмножуванні, так і в умовах насадження. Конструкції садів базуються в основному на компонентах насіннєвого походження, які, як відомо, стійкіші до вірусів, а також стійкі до повторного інфікування ними, що значно зменшує витрати на підтримку вірусологічної чистоти і фітосанітарного стану насаджень як на етапі розмножування, так і у процесі їх експлуатації.
9. Поліпшується біохімічний склад плодів і подовжується термін їх зберігання (яблуня, груша) за рахунок збалансованого надходження елементів живлення, яке забезпечує насіннєва коренева система. Насіннєві підщепи істотно впливають на тривалість зберігання плодів груші і яблуні пізньоосіннього та особливо зимового строків достигання як в умовах звичайного зберігання, так і у контрольованих, при цьому значно зменшуються втрати продукції. Недоліки Запропонована технологія передбачає орієнтовно на 35-40% підвищену вартість садивного матеріалу в порівнянні з саджанцями на клонових підщепах. Її вартість буде визначатись в залежності від способу розмножування. Застосування тільки окуліровки і включення в структуру розсадника третього поля чи на першому етапі защеплений посередник висаджується в перше поле з подальшим окуліруванням сорту, що прискорює отримання садивного матеріалу на один рік і виключає третє поле розсадника. Таким чином, проаналізувавши комплекс факторів, які впливають на насіннєві і клонові підщепи, взаємодію цих чинників, можна зробити висновок, що використання перших з названих підщеп у сорто-підщепних конструкціях садів, які пропонується закладати є більш природним і несе в собі високий життєвий потенціал. Існуючі ж інтенсивні промислові насадження, що базуються на слаборослих і карликових підщепах, не можуть бути їм природними конкурентами у плані енергозбереження та екологічності в силу своєї “індустріальної технологічності”, що несе невиправдані економічні витрати, необхідні і спрямовані на штучне підтримання “передових технологій”, при цьому значно забруднює навколишнє середовище. Імунітет, природний і репродуктивний потенціал таких конструкцій послаблений, а вся енергетично затратна “індустрія” направлена на його “реанімацію”. Виникає питання, чи може такий біологічний об’єкт, який живиться за допомогою “зонда” (іригація) і не здатний навіть стояти на “власних ногах” (опора), що природно вступає у протиріччя із здоровим глуздом, продукувати високоякісні плоди? В цьому питанні енергозберігальні і екологічні аргументи технологій, що пропонуються, очевидні та аргументовані. Інших пропозицій щодо створення промислових садів виключно на насіннєвих підщепах поки що немає.

[Zambezi]

Нашёл как то в Крыму интересную форму груши(кустовидная) .
Не подумайте,что обрезан ствол и стала такой.Штамб на месте,просто генетически низкорослая.
(хотя рядом-обычные пиромидальные)
Себе не чикал-живу за 1000 км на север от этих мест,
вымерзла бы в первую же зиму.Но на юге с ней можно было бы поработать.
Вполне аналог пирогнома .

[Біолог]

Сообщение от Zambezi

Есть подвои интересней айвы(пирогном ,уупроз-6).

Слава Україні! Не розумію, навіщо вводити в оману в переважній більшості недосвідчених форумчан!Маю деякі міжродові гібриди (УУПРОЗ-6, УУПРОЗ-9, ЛП), але все це на рівні випробувань для різних культур і тільки!Допоки заклав перші досліди по випробовуванню деяких сортів гльоду та пару сортів горобини, потім перелік збільшу. Але про перші попередні результати можна буде говорити років через 5 і не раніше!Намагався навести довідки по результатам випробовування цих підщеп в знайомих досвідчених колег садоводів - результат практично нульовий.В інтернеті навіть не дивився, оскільки не довіряю йому.Мій висновок: Хтось запускає рекламу, щоб потім на цьому заробити.Моя порада: Остерігайтесь непорядних садоводів.
P.S. УУПРОЗ - Українська універсальна підщепа розоцвітних
ЛП - Любимець Пожидаєва

[садовник]

Сообщение от Біолог

результат практично нульовий

бо не там спрашивали...
ещё хороший подвой ирга и хеномелес, только прививать желательно в корневую шейку...
касательно боярышника и рябины...
я много лет назад прививал на боярышник восточный (вращеп) разные сорта груш... смысл есть.. деревья получались невысокими.. плодоношение начиналось рано.. на рябину прививал груши (метод боковая засека) тоже были хорошие результаты... другие способы прививки не пробовал..
на ирге груши получаются очень карликовые, но к сожалению не очень долговечные(как и на черноплодной рябине)..
как засухоустойчивый подвой для груш можно ещё использовать некоторые виды котонеастера(кизильник)

[дени]

Сообщение от садовник

бо не там спрашивали...
ещё хороший подвой ирга и хеномелес, только прививать желательно в корневую шейку...
касательно боярышника и рябины...
я много лет назад прививал на боярышник восточный (вращеп) разные сорта груш... смысл есть.. деревья получались невысокими.. плодоношение начиналось рано.. на рябину прививал груши (метод боковая засека) тоже были хорошие результаты... другие способы прививки не пробовал..
на ирге груши получаются очень карликовые, но к сожалению не очень долговечные(как и на черноплодной рябине)..
как засухоустойчивый подвой для груш можно ещё использовать некоторые виды котонеастера(кизильник)

Шановный- не вводите людей в оману, на перечисленны Вами "подвоях"- имеет место и не совместимость и не долговечность и.т.д. Уже УЧЕНЫЕ дяди и тети- вывели подвои для груш,не нравится- есть дички(лесная),есть груша Кавказская,Лохолистая, есть айвовые (ИС,ВА,S-1). Уважаю Ваше знание и умение по декоративным,но- не владеете информацией- не вводите ,по плодовым, людей в оману. Сам прикол,в том, что бы узнать ,пообщаться,кто какие (нормальные)подвои испытал или испытывает... А возвращаться опять к экспериментам- ирги,гледа,рябины.....фигня,это не серьезно. Уж лучше тогда- мушмула германская.

---------- Post added at 07:29 ---------- Previous post was at 07:24 ----------

Сообщение от Біолог

Слава Україні! Не розумію, навіщо вводити в оману в переважній більшості недосвідчених форумчан!Маю деякі міжродові гібриди (УУПРОЗ-6, УУПРОЗ-9, ЛП), але все це на рівні випробувань для різних культур і тільки!Допоки заклав перші досліди по випробовуванню деяких сортів гльоду та пару сортів горобини, потім перелік збільшу. Але про перші попередні результати можна буде говорити років через 5 і не раніше!Намагався навести довідки по результатам випробовування цих підщеп в знайомих досвідчених колег садоводів - результат практично нульовий.В інтернеті навіть не дивився, оскільки не довіряю йому.Мій висновок: Хтось запускає рекламу, щоб потім на цьому заробити.Моя порада: Остерігайтесь непорядних садоводів.
P.S. УУПРОЗ - Українська універсальна підщепа розоцвітних
ЛП - Любимець Пожидаєва

УУПРОЗ-9, вообще имеются сомнение в его существовании.... Любимец- не плох только при ИКВ на грушу для несовместимых, во всем остальном- "развод". А шестерка- дорогая,цены спадут- будут испытывать. 40 грн за подвой- это до..я, много вобщем.

[садовник]

А никто никого в оману и не вводит.. Я пишу исключительно о экспериментах .. и о недолговечности я тоже упоминаю..
Поскольку наш форум для ЛЮБИТЕЛЕЙ садоводов, то место эксперимента имеет право быть...
Пробовать в качестве подвоев можно всё...даже вербу.

[Gusenitsa]

Сообщение от дени

...не владеете информацией- не вводите ,по плодовым, людей в оману.

Дени! Опытные площадки груш, привитых на рябину, боярышник, иргу и пр.
нестандартные подвои, есть у нас на Краснокутской опытной станции садоводства.
У сотрудников можно получить детальную информацию.
Я сама собираюсь у себя привить грушу на рябину. Даже учитывая возможную несовместимость, я ничего не потеряю, т. к. груши у меня вымерзают раньше, чем проявится несовместимость...
А зимостойкость груши на рябине, по словам сотрудников станции, существенно выше, т. к. у рябины короче вегетационный период...

[дени]

Сообщение от садовник

А никто никого в оману и не вводит.. Я пишу исключительно о экспериментах .. и о недолговечности я тоже упоминаю..
Поскольку наш форум для ЛЮБИТЕЛЕЙ садоводов, то место эксперимента имеет право быть...
Пробовать в качестве подвоев можно всё...даже вербу.

Та,можно и вербу.. что бы ,на вербе- груши росли..
"Чего на вербу лезешь?
- Груш хочу.
-Так не родит веба груши!
- А у меня с собой!

---------- Post added at 10:58 ---------- Previous post was at 10:50 ----------

Сообщение от Gusenitsa

Дени! Опытные площадки груш, привитых на рябину, боярышник, иргу и пр.
нестандартные подвои, есть у нас на Краснокутской опытной станции садоводства.
У сотрудников можно получить детальную информацию.
Я сама собираюсь у себя привить грушу на рябину. Даже учитывая возможную несовместимость, я ничего не потеряю, т. к. груши у меня вымерзают раньше, чем проявится несовместимость...
А зимостойкость груши на рябине, по словам сотрудников станции, существенно выше, т. к. у рябины короче вегетационный период...

Прочитал много работ Меженского, так вот он считает, что рябина обыкновенная оч.хороший подвой для хеномелеса сортового.Из Дагестана пишут,что очень хорошо совмещается с мушмулой -груша.
А в Вашем случае- интересно,вымерзает сорт,корень,штамб(если я верно помню,Вы где-то писАли, что даже 212 полукультурка вымерзла?).
Тогда пробовать СКЕЛЕТ(не штамб)-Крупноплодная сусова (летний,по 150 гр плоды) а на него шмальнуть на высоте сначала летники(Изольда,Силк Кинг) а потом познелетники-нач.осени(Снежка,НЖО).
Или штамб УУПРОЗ-6 (или корнесобственный или на семенной груше) а на нем- сорт. Пробовать Любимец Пожидаева(у меня есть лишний) на семенном(все же из морозной зоны). Пробовать в качестве штамба грушу лохолистую или березолистую(желательно сеянцы,но это долго).
У вас даже S-1 вымерзает? Будет желание,в приобретении всего перчисленного- постараюсь помочь.

[елена.п]

..Лен, лет н-сколько назад, я баловалась всем подобным, всё совместилось, давало плоды, но... прежде чем ты дождёшся отторжения, привой груши, обгонит подвой (рябина, ирга) если конечно не дать фору и прививать на ооооочень старую рябину у которой толщина штамба будет см.8, но это тоже не перспективастарость есть старость... поэтому согласна с Денисом, все эти "игрушки" не более чем самоутверждение в декоративном баловстве

[дени]

Сообщение от елена.п

..Лен, лет н-сколько назад, я баловалась всем подобным, всё совместилось, давало плоды, но... прежде чем ты дождёшся отторжения, привой груши, обгонит подвой (рябина, ирга) если конечно не дать фору и прививать на ооооочень старую рябину у которой толщина штамба будет см.8, но это тоже не перспективастарость есть старость... поэтому согласна с Денисом, все эти "игрушки" не более чем самоутверждение в декоративном баловстве

Но не будем исключать возможности- полностью удачного експеримента.

[Gusenitsa]

Сообщение от елена.п

..... прежде чем ты дождёшся отторжения, привой груши, обгонит подвой (рябина, ирга)....

Печальный опыт последних суровых зим подтвердил периодичность вымерзания.... До 2005/2006 года таких резких перепадов зимой не было. Т. е. я ничего не теряю, прививая грушу на рябину...
Груши у меня росли на скелете ( очень высоком ) Александровки. ...
Очевидно, в моём яру микроклимат для груш не подходит.
Вроде, и климат теплеет, но зимние "провалы" температур всё губят...
П. С. В предыдущую зиму сильно подмерзла Талгарская красавица.

[Therion]

Сообщение от Gusenitsa

Печальный опыт последних суровых зим подтвердил периодичность вымерзания....

Может быть у Вас им почва не подходит. В наших краях большие морозы им только на пользу, цветоеда меньше.

[Gusenitsa]

Сообщение от Therion

Может быть у Вас им почва не подходит.

И это тоже..... рН 9...
Но это ж не повод в приватном саду отказываться от выращивания груш! Сейчас новые ямы копаем, поболее...

[Біолог]

Сообщение от садовник

бо не там спрашивали...
ещё хороший подвой ирга и хеномелес, только прививать желательно в корневую шейку...
касательно боярышника и рябины...
я много лет назад прививал на боярышник восточный (вращеп) разные сорта груш... смысл есть.. деревья получались невысокими.. плодоношение начиналось рано.. на рябину прививал груши (метод боковая засека) тоже были хорошие результаты... другие способы прививки не пробовал..
на ирге груши получаются очень карликовые, но к сожалению не очень долговечные(как и на черноплодной рябине)..
как засухоустойчивый подвой для груш можно ещё использовать некоторые виды котонеастера(кизильник)

Шановний Пане!Можливо Ви й дуже досвідчений Садовник, але звертаю Вашу увагу що я писав тільки про МІЖРОДОВІ гібриди.Це не має нічого спільного з перерахованими Вами видами, які, давно відомо, умовно придатні в якості підщеп для груші.